Понеділок, 19.02.2018, 12:28
Вітаю Вас Гість | RSS

Курахівська ЗОШ І-ІІІ ст.№22 Селидівської міської ради

Годинник
Органи управління
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Агресивна дитина

Чому ваша дитина проявляє агресію та що з цим робити?

Нікому не хотілося б почути, що його дитина розбишака. Поведінка дітей не є прямим відображенням їхніх особистісних якостей.

Важливо завжди пам'ятати про те, що дитина погано поводиться не тому, що вона «погана», а тому що в неї є певні психічні проблеми (високий рівень тривожності, низька самооцінка, стреси, депресія, труднощі з контролем емоцій), які є тривожним «дзвіночком» для батьків та потребують термінової корекції.

Причини агресивної поведінки дитини в школі

  • Дефіцит любові в сім’ї: дитина хоче привернути увагу вчителів, батьків та однокласників, але не знає, як зробити це по-іншому;
  • Негативні емоції: корінням будь - якої агресивності є негативна емоція, з якою дитина не змогла впоратися самостійно. Агресивну поведінку можуть викликати почуття смутку, страху або самотності, труднощі в спілкуванні з однолітками
  • Провокуючі фактори: кожна дитина переживає емоції по-своєму, і тому реагують на них по-різному. Визначте, в яких ситуаціях дитина стає агресивною, й намагайтесь їх уникати. Можливо, вона проявляє агресивність, коли її залишають гратись одну або з іншою дитиною. Можливо, їй страшно, коли мами немає поруч. Спостерігайте, аналізуйте та вживайте заходів.
  • Перевантаженість емоціями: дуже часто дитина ображає інших, коли її переповнюють емоції. Можливо, вона відчуває радість або любов, але просто не знає, як їх висловити. Тому таким чином дає вихід емоціям.
  • Недавнє потрясіння: народження братика чи сестрички, переїзд в іншу квартиру або місто, перехід у нову школу – усі ці зміни можуть вплинути на поведінку дитини.
  • Поганий приклад: діти дуже спостережливі. Якщо вони бачать, що хтось у родині вирішує проблеми за допомогою агресії, швидше за все, вони переймуть таку поведінку. Намагайтеся справлятися зі стресом спокійно, і дитина братиме з вас приклад.

Як упоратися з агресивністю дитини

  • Установіть позитивний зв'язок з дитиною: щира розмова може надати відчутну допомогу. Якщо у вашої дитини напад гніву чи агресивності, м’яко подивіться їй в очі, доторкніться до неї. Обійміть її, нехай вона відчує вашу любов. Скажіть, що ви розумієте її почуття, що все добре й ніхто на неї не сердиться. Попросіть дитину розповісти про емоції, які вона зараз переживає.
  • Приділяйте дитині особливий час: якщо дитина пережила якесь потрясіння, дайте їй час звикнути до нової обстановки. Тоді вона буде відчувати теплоту й безпеку, їй буде легше впоратися зі змінами.
  • Слухайте дитину: коли дитина заспокоїться, вислухайте її. Якщо ви уважно вислухаєте дитину, вона відчує захищеність і тісний зв'язок з вами. Це також допоможе батькам краще зрозуміти емоційний стан дитини та фактори, які провокують прояви гніву.
  • Зробіть так, щоб дитина довіряла вам свої тривоги: ви повинні бути емоційно й фізично доступними, щоб дитина могла звернутись до вас з проблемами, які спровокували її агресивність. Якщо дитина буде вважати, що ви хвилюватиметеся, вона буде замовчувати проблему, і вона залишиться невирішеною.
  • Допоможіть дитині виплеснути емоції: спочатку діти вихлюпують свої емоції через плач та істерику. Якщо їм перешкоджати, вони перейдуть до фізичної агресивності. Допоможіть дитині знайти спосіб виплеснути свою агресивну енергію. Нехай вона поплаче або покричить. Спорт чи перебування на природі також можуть бути хорошим засобом позбутися гніву й заспокоїтись. Якщо дитина вчасно не виплескує свої емоції, вона перетворюється на вулкан, який може почати виверження в будь-який момент.
  • Не загострюйте причинно-наслідковий зв'язок: заохочення, осуд, покарання – усе це не допомагає. Причинно-наслідковий зв'язок не діє на дитину в даному випадку. Цим ви можете тільки ускладнити ситуацію.
  • Поповнюйте словниковий запас дитини: батьки можуть підказати дитині те слово, яке позначає її емоційний стан. Причиною гніву може бути ситуація, в якій дитину відкинули однолітки, або ситуація, яка викликала збентеження. Дуже важливо дати зрозуміти дитині, що це нормально – відчувати емоції, але не можна давати волю своєму гніву й накидатися на людей чи словесно, чи фізично.
  • Поділіться вашим сумом з близькими: батьків агресивних дітей часом також охоплюють злість, страх і почуття провини, і тоді їхнє ставлення до дитини стає холодним і байдужим. Усе це впливає на дитину, вона відчуває, як змінилось до неї ставлення та стає ще більш агресивною. Поділіться своїми переживаннями із друзями та близькими. Забудьте про накопичений негатив для того, щоби стати спокійними й готовими до спілкування з розлюченою дитиною.
  • Зверніться по професійну допомогу: іноді гнів може бути викликаний чимось більшим, ніж перераховані причини. Якщо всупереч усім вашим старанням ваша дитина продовжує поводитись агресивно, зверніться по допомогу до психолога.

Діти, які відчувають, що їх люблять і що вони неповторні, стають упевненими й досягають успіху. Їм дуже допомагає це, а також те, що їх приймають такими, якими вони є. У ранньому віці виховувати дитину легше. Запасіться терпінням, так ви зможете допомогти дитині навчитись виражати емоції, відчувати безпеку й умиротворення. Це і є найкращі ліки від агресивності.

                          НЕХАЙ ЩАСТИТЬ!

 

 

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728
Корисні посилання